Військово-повітряні сили України зафіксували 11 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС у російському повітряному просторі 26 серпня близько 5 години ранку. Менш ніж за три години Україна зазнала найбільшого повітряного обстрілу з початку повномасштабної війни – 127 ракет і 109 в Україну залітають дрони.
Щоб атакувати українські міста далеко від фронту, Кремль використовує стратегічні бомбардувальники та винищувачі, розміщені в глибині Росії, а також наземні пускові установки ближче до кордону.
Оскільки заборона США на ракетні удари глибоко всередині Росії все ще діє, Україна змушена використовувати безпілотники вітчизняного виробництва для націлювання на аеродроми та пускові майданчики.
За минулий рік Україні вдалося значно збільшити внутрішнє виробництво безпілотників, які тепер здатні вражати цілі на відстані 1800 кілометрів (1119 миль), повідомляє українська військова розвідка.
Через десятки російських аеродромів, які зараз бомбардуються Україною, російські сили змушені шукати нові рішення для захисту своїх літаків, відтягуючи їх далі від досяжності Києва.
How effective are Ukrainian drones?
Два з п’яти російських аеродромів, розташованих в окупованому Криму, зараз працюють “на мінімальній потужності” через постійні обстріли українських сил, заявив 13 серпня речник ВМС Дмитро Плетенчук.
І якщо Україна зможе продовжувати атакувати кримські аеродроми, Росія буде змушена припинити їх використання, заявив Kyiv Independent Пітер Лейтон, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) і колишній офіцер ВПС Австралії.
Однак, незважаючи на успішне виведення деяких російських аеродромів з ладу, Росія має набагато більше. У Росії є 42 аеродроми, в тому числі в Білорусі та на окупованому Кримському півострові, 28 з них можуть розміщувати стратегічні бомбардувальники та винищувачі, розповів Kyiv Independent військовий офіцер у відставці та експерт з питань оборони Віктор Кевлюк.
Згідно з оглядом Military Balance 2024, Росія досі має у своєму розпорядженні понад 1000 бойових літаків, а також численні аеродроми, які все ще знаходяться поза досяжністю України.
Україна завдала щонайменше п’ять ударів по російських аеродромах у серпні, що підтвердило виданню Kyiv Independent джерело у військовій розвідці, знайоме з операціями Києва на російській території.
14 серпня Україна здійснила найбільший на сьогодні авіаудар по Росії. Українські безпілотники завдали ударів по чотирьох аеродромах, у тому числі в Саваслейці, розташованих майже за 665 кілометрів (413 миль) від кордону з Україною.
У Міноборони Росії заявили, що збили 117 безпілотників і чотири тактичні ракети. Україна не розголошує, яка саме техніка використовувалася під час атаки.
Незважаючи на сотні запущених безпілотників, лише кілька зазвичай досягають своїх цілей, вражаючи літаки, злітно-посадкові смуги, боєприпаси чи склади пального.
Кевлюк порівняв останні українські атаки з “укусом комара”. Однак він все ж таки оцінив ефективність ударів України як “прийнятну”, враховуючи застосовану зброю та наслідки, які вона завдала.
Експерт з питань оборони Андрій Харук вважає, що нинішня тактика України щодо ударів по російських авіабазах виглядає ефективною. Однак результати важко виміряти, оскільки на супутникових знімках не видно всіх руйнувань.
«У будь-якому випадку, дещо легше знищити або пошкодити російський літак, який несе керовані авіаційні бомби, на аеродромі, ніж застати його в російському повітряному просторі за кілька десятків кілометрів від лінії фронту», – сказав Харук Kyiv Independent.
“Удари по аеродромах можна було вважати невиправданими ще колись, коли у нас не було достатнього ресурсу безпілотників. Зараз, коли ми бачимо сотні українських безпілотників, які вночі вражають цілі, безумовно, можна завдавати ударів по аеродромах, вражаючи їх літаки”, – додав Харук.
Одним із найбільших недоліків дронів є їх швидкість. За словами Харука, безпілотні літальні апарати можуть бути виявлені за кілька годин до атаки, що дозволяє літакам і вертольотам передислокуватися.
Changing strategies
У відповідь на українські атаки Росія в основному вживає оперативних заходів, які передбачають передислокацію літаків, маскування, покриття літаків шинами для захисту від безпілотників-камікадзе та посилення протиповітряної оборони на ближчих до України територіях.
Російські війська також малюють на аеродромах силуети літаків, щоб ввести противника в оману, і будують металеві укриття, які легше побудувати, ніж бетонні.
«Якщо на аеродромі є два десятки укриттів, то незрозуміло, яке з них ховають літак», – пояснив Харук.
Російські війська також будують бетонні укриття, але питання захисту літаків поки не вирішене, вважає експерт.
«Літак має дуже делікатну конструкцію. Те, що він не згорів і не вибухнув, не означає, що він не був усіяний уламками», — сказав Харук, додавши, що навіть незначні пошкодження можуть вивести літак з ладу на місяці.
За словами Кевлюка, попри санкції у Росії все ще є кошти для ремонту та будівництва літаків. Харук, у свою чергу, додав, що російські військові часто розбирають несправні літаки, щоб на їх частини ремонтувати пошкоджені.
«Були, наприклад, фото та відео вертольота К-52, у якого хвостова частина суттєво відрізнялася від самого вертольота. Імовірно, частину гелікоптера, що розбився, поставили на робочий, щоб повернути його в дію», – Харук. сказав.
«Те ж саме стосується літаків, наприклад бомбардувальника Ту-22М3, який зняли з виробництва в 1993 році, і двигуни для нього теж не виробляються. Єдиний спосіб їх відремонтувати — використовувати літаки, які виведені з експлуатації, і розбирати їх на частин», – додав експерт.
Харук припустив, що Росія досі не налагодила регулярні поставки деталей для своїх літаків і вертольотів із третіх країн, що також може перешкоджати ремонту пошкодженої техніки.
Will long-range missile strikes help?
Тим часом президент Володимир Зеленський 27 серпня заявив, що Україна вже проводить випробування першої ракети великої дальності власного виробництва.
Українські офіційні особи вже давно закликають західні країни скасувати діючу заборону на ракетні удари по військових об’єктах у глибині Росії з використанням західної зброї.
«Наші українські безпілотники працюють саме так, як вони повинні. Але є речі, які одними безпілотниками зробити неможливо. На жаль. Нам потрібна інша зброя – ракети», – сказав Зеленський.
Коаліція під керівництвом США ще не зрушила з місця.
Жодна з країн офіційно не дозволила використовувати в арсеналі України ракети великої дальності, як-от британську Storm Shadow, американську ATACMS чи французьку SCALP, для нанесення ударів великої дальності.
Лейтон сказав, що ракети великої дальності можуть змінити ситуацію для України, якщо їх буде достатньо, щоб російські авіабази залишалися закритими через постійну загрозу бомбардування.
Повідомляється, що Росія перевела 90% своїх військових літаків на бази за межами зони досяжності ATACMS великої дальності, повідомив офіційний представник Сполучених Штатів Wall Street Journal (WSJ) у коментарях, опублікованих 27 серпня.
Армійські тактичні ракетні системи (ATACMS) американського виробництва мають радіус дії приблизно 165-300 кілометрів, і Росія нібито готується до зняття США діючих обмежень.
Проте Росія має в своєму арсеналі стратегічні бомбардувальники, включно з Ту-22/95, які можуть запускати ракети з відстані, недосяжної для західної зброї, додав Лейтон.
Лейтон також не виключив ймовірності того, що Росія також може звернутися за допомогою до Білорусі, щоб використовувати її аеродроми для розміщення російської бойової авіації.
Харук відмовився робити будь-які конкретні прогнози щодо потенційної ефективності ракет великої дальності, але зазначив, що час досягнення цілі, який “зараз обчислюється годинами, буде обчислюватися хвилинами”, щойно буде поставлена зброя великої дальності. в дію.
Експерт також повідомив, що час реагування на українські атаки значно скорочено.
«Якщо з моменту виявлення літаків на російському аеродромі до моменту нанесення удару проходило близько двох діб, то зараз цей інтервал обчислюється годинами», — сказав Харук.
«І росіяни також стурбовані цим, тому що вони бояться, що не встигнуть просто перемістити свої літаки до атаки».