З початком нового навчального року в Україні Росія посилила свої напади на навчальні заклади країни, ще більше порушуючи навчальний процес, який і без того сильно постраждав від повномасштабної війни, і сіючи занепокоєння серед учнів та їхніх родин.
Лише за три дні російські удари пошкодили щонайменше 12 навчальних закладів, у тому числі військовий інститут, авіаційний інститут, університет та школи по всій Україні, загинули та отримали поранення десятки людей.
«Це навмисна кампанія залякування українців, – сказав Kyiv Independent депутат і член комітету з питань освіти в українському парламенті Роман Грищук, – яка має на меті вселити страх і перешкодити нашій здатності діяти раціонально, що впливає як на наші освітнього процесу та загальної якості життя».
Хоча напади на навчальні заклади останніми днями посилилися, це не нова тактика Росії.
З лютого 2022 року війна Росії знищила 400 і пошкодила понад 3500 навчальних закладів по всій Україні, за даними Міносвіти, і змусила близько 900 тисяч українських дітей навчатися дистанційно.
Окрім фізичних збитків і постійних загроз життю студентів, освіта в Україні також зазнає частих відключень електроенергії, спричинених атаками Росії на енергомережу країни. Регулярні сповіщення про повітряний наліт змушують студентів ховатися, заважаючи їм навчатися та спати.
День повернення до школи 2 вересня ознаменувався масованою російською повітряною атакою рано вранці, за кілька годин до того, як учні готувалися йти на заняття. Цілью нападу були Київська, Сумська та Харківська області, було пошкоджено кілька навчальних закладів та інші будівлі.
ЮНІСЕФ в Україні опублікував заява після нападу, наголошуючи на тому, що це ще більше завадило навчанню дітей у країні, які вже демонструють ознаки повсюдної втрати знань.
«Вбивства та калічення дітей, напади на школи є серйозними порушеннями прав дітей. Право дітей на освіту потрібно захищати», – зазначив Джон Маркс, заступник Представництва ЮНІСЕФ в Україні.
«Оскільки війна триває, їм потрібне безпечне середовище для навчання, де вони зможуть взаємодіяти та розвиватися зі своїми однолітками. Зрештою, дітям в Україні потрібно припинити війну, щоб вони могли знову насолоджуватися дітьми».
Наступного дня Росія випустила дві балістичні ракети по Полтаві в центрі України, вдаривши по Військовому інституту зв’язку та сусідньому медичному закладу. Атака стала однією з найбільш смертоносних у війні, що триває: загинуло 53 людини та було поранено майже 300.
Увечері 3 вересня російські війська застосували плануючу бомбу для удару по Сумах, пошкодивши будівлю Сумського державного університету. Згідно з даними на сайті, в університеті навчається понад 12 тисяч студентів, у тому числі й Дарина Кічко.
Кічко розповіла Kyiv Independent, що вона була шокована, дізнавшись, що її університет постраждав, хоча вибухи стали майже повсякденним явищем у місті так близько від кордону з Росією.
«Дуже важко усвідомити, що я буквально вчора проходив повз цю будівлю, а зараз вона зруйнована. Це звичайний навчальний корпус, де до вчорашнього вечора були кафедри та спортивний зал, в якому займалися як студенти, так і жителі міста», – розповів Кічко.
«Всі дуже переживали за студентів, які живуть поруч у гуртожитку. На щастя, обійшлося без жертв».
Ще одна трагічна ніч була 4 вересня, коли російські війська обстріляли Україну ракетами та безпілотниками, у результаті чого загинули семеро людей, у тому числі двоє дітей, понад 60 отримали поранення. Пошкоджено три школи у Львові та чотири навчальних заклади у Кривому Розі Дніпропетровської області. за словами місцевих чиновників.
«Минуло всього три дні навчання… Постраждали три школи і Центр творчості. Сотні вікон, дверей, дахів», – Андрій Закалюк, начальник управління освіти Львівської міської ради. сказав у Facebook після нападу.
Рішення про те, чи навчальні заклади працюватимуть очно, віртуально чи в гібридному форматі, часто приймаються індивідуально, залежно від наявності в будівлі бомбосховища та ситуації з безпекою в цьому районі. За даними ООН, минулого року лише третина українських дітей змогли відвідувати школу особисто.
У Львові, як і в інших регіонах Західної України, більшість учнів навчається офлайн, оскільки цей регіон відносно безпечний через більшу віддаленість від лінії фронту та російського кордону. Цей доступ до офлайн-навчання в Західній Україні є основною причиною того, чому Ірина Полікарчук, мати п’ятирічної дівчинки, яка виїхала з Дніпра до Хмельницького, іншого українського міста на заході, не планує найближчим часом повертатися.
«Через кількість тривог і інтенсивність атак я не вважаю можливим забезпечити дітям якісний освітній процес і можливість розвитку (у Дніпрі)», – сказав Полікарчук.
Кічко, чий університет у Сумах використовував гібридний формат навчання з 2022 року, але після авіаудару 3 вересня перейшов на повністю онлайн-навчання, сказала, що не планує переходити до університету в безпечнішому регіоні.
«Навіть у таких умовах наше життя продовжується», – сказав Кічко, маючи на увазі нещодавню активізацію авіаударів по Сумах. «Бажання розвивати наш університет і місто Суми не зникло; воно стало тільки сильнішим».